В умовах інфляції економічні суб'єкти фактично сплачують ще один податок, не передбачений податковою системою, — інфляційний податок. Він сплачується автоматично домашніми господарствами, оскільки із зростанням цін вони витрачають більше своїх грошових коштів. Інфляційний податок визначається темпом інфляції та реальною величиною грошових залишків, які населення тримає на руках.
Темп приросту рівня цін за рік, у частках одиниці (наприклад, 0.15 для 15%)
Номінальна грошова маса в обігу, млн грн
Абсолютний рівень цін (індекс), за допомогою якого M/P переводиться в реальні грошові залишки
Введіть темп інфляції (π), пропозицію грошей (M) та рівень цін (P), натисніть «Розрахувати» — калькулятор визначить величину інфляційного податку, який фактично сплачують власники грошових коштів, та покаже, як податок змінюється залежно від темпу інфляції.
Інфляційний податок сплачується автоматично домашніми господарствами, оскільки із зростанням цін вони витрачають більше своїх грошових коштів для збереження того самого реального запасу грошей. Інфляційний податок отримує емітент грошової маси, тобто держава. Якщо темп зростання номінальної пропозиції грошей дорівнює темпу зростання рівня цін, то величина інфляційного податку збігається з величиною сеньйоражу — доходу, який уряд отримує на основі монопольного права друкувати гроші.
Джерело: Базилевич В. Д., Баластрик Л. О. «Макроекономіка», 2-ге вид. (К., 2009), § 3 розділу 9, формули (9.9)–(9.10), с. 255–256.