Інфляційний розрив

Інфляційний розрив — це відхилення сукупного попиту (AD) від стану рівноваги в умовах повної зайнятості в бік збільшення при сталій сукупній пропозиції (AS). Він виникає, коли фактичний рівноважний дохід (Y*), що встановлюється на перетині AD з лінією 45°, перевищує дохід за умов повної зайнятості (YF). Це створює тиск на зростання цін, оскільки економіка не здатна наростити реальний випуск понад потенційний рівень.

Gap = YF − Y*
YF — Дохід за умов повної зайнятості (YF) Y_star — Фактичний рівноважний дохід (Y*)
млрд грн

Потенційний обсяг виробництва (ВВП) економіки за повної зайнятості ресурсів

млрд грн

Дохід, що встановлюється на перетині лінії сукупного попиту (AD) з лінією 45° (умова Y = AD)

Інфляційний розрив
Дохід повної зайнятості проти фактичного рівноважного доходу

Як користуватись

Введіть дохід за умов повної зайнятості (YF) та фактичний рівноважний дохід (Y*), що визначається перетином сукупного попиту з бісектрисою (Кейнсіанський хрест). Натисніть «Розрахувати» — калькулятор визначить величину розриву та покаже, чи це інфляційний, чи дефляційний розрив.

Що означають компоненти

YF
Дохід повної зайнятості — потенційний обсяг виробництва, який відповідає лінії YF на графіку сукупного попиту та пропозиції
Y*
Фактичний рівноважний дохід — точка перетину сукупного попиту (AD) з лінією 45° (умова рівноваги Y = AD)
Gap
Розрив — різниця YF − Y*. Від'ємне значення (Y* > YF) означає інфляційний розрив, додатне (Y* < YF) — дефляційний розрив

Економічний зміст

Інфляційний розрив утворюється, коли сукупний попит (AD) зростає на класичному відрізку кривої сукупної пропозиції (AS), тобто коли фактичний рівноважний дохід перевищує дохід повної зайнятості. Подолання інфляційного розриву можливе за рахунок стримування сукупного попиту — переміщення лінії AD вниз, що скорочує рівноважний дохід. Натомість дефляційний розрив — це відхилення сукупного попиту від стану рівноваги в умовах повної зайнятості в бік зменшення, коли загальний рівень цін падає, а дефляційна політика спрямована на стримування зростання споживання і створює сприятливі умови для заощадження та нагромадження.

Джерело: Базилевич В. Д., Баластрик Л. О. «Макроекономіка», 2-ге вид. (К., 2009), § 2 розділу 9, с. 253–255.