Крива Лаффера для інфляційного податку

Крива Лаффера для інфляційного податку показує величину надходжень від інфляційного податку при різних рівнях інфляції в умовах, коли економіка перебуває в стані рівноваги і темпи інфляції не змінюються з часом. Із зростанням інфляції база оподаткування — попит на реальні грошові залишки — зменшується. Максимальний інфляційний податок (ITmax) досягається при певному рівні інфляції (π̂max); подальше зростання інфляції скорочує податкові надходження, оскільки прискорення інфляції не компенсує втрату реальних грошових залишків.

π̂max = 1 / α; ITmax = L₀ / (α·e)
L0 — Попит на реальні грошові залишки при π = 0 (L₀) alpha — Коефіцієнт чутливості попиту на гроші до інфляції (α)
% (π̂max)

Реальні касові залишки, які населення утримувало б за відсутності інфляції, млн грн

% (π̂max)

Чим вище α, тим швидше населення скорочує реальні грошові залишки у відповідь на прискорення інфляції

Крива Лаффера для інфляційного податку
Крива Лаффера для інфляційного податку

Як користуватись

Введіть базовий рівень попиту на реальні грошові залишки (L₀) та коефіцієнт чутливості до інфляції (α), натисніть «Розрахувати» — калькулятор побудує криву Лаффера для інфляційного податку та позначить точку максимуму. Під графіком з'явиться повзунок темпу інфляції (π̂) — пересувайте його, щоб побачити зміну податкових надходжень у реальному часі.

Що означають компоненти

π̂
Темп інфляції — незмінний у часі темп приросту рівня цін
L(π̂)
Попит на реальні грошові залишки — база оподаткування інфляційним податком, яка спадає із зростанням інфляції
π̂max
Рівень інфляції, при якому інфляційний податок досягає максимуму
ITmax
Максимальний інфляційний податок — найбільша сума, яку держава може стабільно отримувати від емісії грошей

Економічний зміст

Дія інфляційного податку описується кривою Лаффера. Починаючи з нульового рівня інфляції, зростання темпів інфляції збільшує податкові надходження, але, починаючи з точки максимуму, подальше прискорення інфляції скорочує надходження, оскільки високий рівень інфляції не компенсує скорочення бази оподаткування — реальних грошових залишків. При стійких темпах інфляції існує максимальний бюджетний дефіцит (ITmax), який можна фінансувати за допомогою друкування грошей. Якщо уряд намагається тривалий час фінансувати більший дефіцит, це призводить до гіперінфляції.

Джерело: Базилевич В. Д., Баластрик Л. О. «Макроекономіка», 2-ге вид. (К., 2009), § 4 розділу 9, графік 9.6, с. 257–258.